Психолог переклала 30+ проблем дитячої поведінки на мову, зрозумілу для дорослих


Знову карантин, знову вдома...

Знову карантин, знову навчання вдома. Як не зійти з розуму і допомогти зосередитись власній дитині робити домашнє завдання?
Перша реакція на цю новину – злість, і питання:чому я маю це робити? Коли шквал емоцій трохи спадає, виникає питання: чи потрібно мені, як батькові або матері витрачати час (читай нерви) на навчання своїх дітей? Як у період тривог заспокоїти своїх дітей, а також зробити так, щоб удома вони не закинули навчання і водночас не відчували себе напружено?
Давайте будемо розбиратися.
1.Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень.
2.Ідеально, якщо батьки намагаютьсябути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається. Треба просто сказати: “Якби мені зараз було потрібно вчитися вдома, я би, мабуть, на все забив. Мені самому складно зараз зібрати себе в купу. Давай допоможемо одне одному – наприклад, разом складемо розклад на день. Я потребую твоєї допомоги”.
3.Ми маємо розуміти, щоце трапляється вже не вперше. Минулої весни ми з цим якось справились, отже справимось і тепер. Зосередтесь на тому, що у вас гарно виходило під час минулого навчання вдома.
4.Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі:“Я не вчитель”.Основа техніки безпеки для батьків: нам потрібно пам’ятати, що ми НЕ вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати предмети і, найголовніше (власне, чому батькам не можна навчати своїх дітей) – ми дуже емоційно залучаємось. Якщо дитина щось не розуміє, ми не можемо впоратись зі своїми емоціями: нам здається, що ми дурні, наша дитина дурна і таке інше. Адитина може просто не сприймати нас у ролі вчителя – і це нормально.

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ.

/Files/images/psihologya/1.jpg 1.День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань.Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.

2.У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія.Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.
Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.

/Files/images/psihologya/2.jpg

3.Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви– і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.

/Files/images/psihologya/3.jpg

4.Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.

/Files/images/psihologya/4.jpg

5.Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 5), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Наше завдання –допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це.
Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей. Загалом старші школярі вже вміють це робити самостійно, але якщо дитина у стані тривоги – розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, або дитина хапається то за одне, то за інше – їй треба допомогти.

6.Часто дитина перед вибором:з якого завдання почати – з простого чи складного?Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається?
Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона “вмикається” в усе нове. Тобто дуже швидко “входить” в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати.Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після уроЗку.
Натомість, єдіти іншого типу– які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок.Таким дітям треба на розгін давати легкші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.

/Files/images/psihologya/5.jpg

7. Поговоріть з дитиною для чого вона навчається. Для чого вчитися : щоб зробити приємно мамі, отримати гарні оцінки, вступити до університету або щось інше? Яка у вашої дитини мета?
Якщо дитина збирається бути кухарем і вважає,що для цього вчитися не обов’язково, як раз зараз час пояснити дитині, що готування їжі – це хімія та біохімія. Вивчення цих шкільних предметів допоможе йому у майбутньому. Зв’яжіть те, що він вчить з тим, чим мріє займатись у майбутньому. Щоб у дитини була зрозуміла їй причина навчатися.

8.Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – мимаємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможеобумовлений час (гарно в цьому допомагає пісочний годинник) або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо:“За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб./Files/images/psihologya/6.jpg



Дитячі заповіді
Презентація


Десять головних заповідей для батьків

  • Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Отже, подбайте, щоб життя дитини не було нудним, одноманітним, безрадісними. Створивши сприятливе середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку.
  • Формуйте самоповагу. Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним на роботі, при виборі друзів, у сім'ї. Висока самооцінка додає сміливості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих..
  • Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків, приязне ставлення до оточуючих, зовнішня привабливість (одяг, манери), можливість спостерігати правильне соціальне спілкування (поведінка батьків, педагогів), висока самооцінка, достатній запис слів, вміння підтримувати розмову.
  • Пильнуйте, щоб дитина не стала "телеманом". Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування. "Телемани" швидше реагують, але миттєва реакція, позбавлена осмислення, не завжди корисна.
  • Виховуйте відповідальність, порядність. Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що - погано, але й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.
  • Навчіть дитину шанувати сім'ю. Добрі стосунки, любов і повага в сім'ї виховують краще за будь-які лекції.
  • Подбайте про гарне оточення
  • Якщо ви живете на соціально-психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього, розповсюджуючи пахощі троянди. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким дружать ваші діти, поцікавтесь репутацією школи, до якої вони ходять.
  • Будьте вимогливими
  • Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, в сім'ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами.
  • Привчайте дитину до праці
  • Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.
  • Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі
  • Нехай вони все перепробують, нехай вчаться на власних помилках, прагнуть робити щось для інших. Якнайбільше спілкуйтеся з дітьми.

Успокоить нервы: 25 способов


1. Совершите 10-минутную прогулку.Это поможет телу расслабиться и сбросить напряжение, ведущее к тревоге.

2. Послушайте релаксационную или хотя бы обычную музыку, которая вам нравится. Это поможет вам отвлечься от размышлений о стрессорах.

3. Остановите навязчивые мысли. Еще лучше будет интенсивно поработать на природе.

4. Перестаньте говорить о вашем прошлом.Если у вас это так просто не получается, обратитесь за помощью к специалисту. Вскоре снова попытайтесь не отставать от жизни, живите настоящим и забудьте прошлое.

5. Дышите медленно. Так вы сможете частично снять испытываемое вами напряжение.

6. Сосчитайте до десяти. Эта техника поможет вам поддержать концентрацию и избежать необдуманных слов и поступков, о которых впоследствии вы бы пожалели.

7. Используйте позитивные аффирмации.Подбадривающий разговор с самим собой – полезный прием, который вы можете использовать в любое время, чтобы избежать нервного срыва или потери контроля над чувствами и эмоциями.

8. Берегите себя!Не стоит упрекать и ругать самого себя – это только усугубит стресс.

9. Поспите или хотя бы слегка прикорните. Отдых очень важен для заботы о вашем теле. Когда вы устаете, вы становитесь раздражительными и нервными, что может привести к проблемам со здоровьем.

10. Поговорите с другом семьи. Поделившись своими страданиями с человеком, которому вы доверяете, вы сможете снизить напряжение и даже найти выход из сложившейся ситуации.

11. Избегайте кофеина– это сильный стимулятор, он может привести к повышенному напряжению.

12. Попробуйте массаж. Это позитивно отразится на мышечном тонусе. Ваши мышцы могут быть напряжены, что ведет к стрессу.

13. Управление временем(тайм-менеджмент). Ставьте приоритеты и используйте время мудро. Выполняйте дела в порядке их значимости.

14. Не спешите. Это плохая привычка, которая может привести к проблемам в будущем. Это также и ненужный стрессор, который можно избежать.

15. Избегайте чрезмерной рабочей нагрузки. Вы должны постараться сбалансировать время между работой и семьей. Перерабатывая, вы можете получить серьезные проблемы со здоровьем, а недостаток личного времени может привести к ухудшению отношений в семье, включая стрессы и депрессии.

16. Просите помощи. Может быть очень полезно получить помощь или совет от своих домашних или друзей в трудное для вас время.

17. Сделайте что-нибудь веселое, забавное. Юмор всегда помогает в борьбе со стрессом и очень полезен по жизни в целом.

18. Живите сегодня и планируйте на завтра. Не перегружайте себя заботами и планированием, которые могут подождать.

19. Ведите дневник. Оставляя на бумаге ваши размышления и чувства, вы позволяете проблемам быстрее покидать вас.

20. Смейтесь и улыбайтесь больше. Это отличная релаксационная практика, позволяющая оставаться в хорошем расположении духа и сохранять позитивное отношение к происходящему. Посмотрите смешное шоу, фильм или сходите в развлекательный клуб.

21. Орлы не охотятся на мух. Научитесь игнорировать мелкие неприятности (например, потеря денег, забывание предметов, взаимодействие со «сложными» людьми и др.). Если это не стоит вашего времени и это можно проигнорировать – проигнорируйте это и не оглядывайтесь назад.

22. Прибиритесь в доме. Приведение дома в порядок – отличное средство для снятия стресса и повышения ощущения комфорта.

23. Будьте оптимистичны!Перестаньте быть негативно настроенным – вам же самому с собой и взаимодействовать весь день, каждый день.

24. Перестаньте стараться быть идеальным.Никогда и ничто не станет таковым. Это только приводит к ложным ожиданиям, ведущим к чрезмерным стрессам в определенных ситуациях.

25. Перестаньте пытаться все контролировать.Научитесь расслабляться и делать то, что вы можете. Непросто принять факт того, что что-то вы контролировать можете, а что-то – нет, но это очень помогает в современном мире, полном стрессов. Это также отличный пример того, каковы ваши приоритетные цели.


Вправи для розвитку пам’яті та уваги


Дуже часто батьки маленьких дітей не розуміють, чому їхня дитина так легко запам’ятовує деякі пісеньки і фрази, повторюючи їх постійно, а вірш, заданий до свята, запам’ятати не може. Вся справа в тому, що пам’ять дитини потрібно тренувати. Розвиток і тренування пам’яті та уваги полягають в процесі фіксування в пам’яті будь-якого заданого матеріалу. Дану статтю ми присвятимо обговоренню ігор та вправ для розвитку пам’яті та уваги для дітей.
Пам’ять є одним з найважливіших критеріїв при оцінці інтелекту людини. Пам’ять людини буває короткострокова (інформація зберігається не більше 20 секунд), середньострокова і довгострокова. Разом з тим фахівці виділяють зорову, логічну, аудиальную, емоційну і кинестетическую пам’ять. Емоційна пам’ять, відтворюючи минулі ситуації, допомагає дитині підготуватися до нових, схожим подій. Дитина пам’ятає свої емоції в тій чи іншій ситуації. Однак переважає у малюків рухова пам’ять, коли вони копіюють руху і одночасно тренують свої навички.
Тренувати пам’ять дитини можна в будь-якому місці і в будь-який час. Спеціальних умов і підготовки ігри та вправи для розвитку пам’яті та уваги для дітей не вимагають. Ви можете влаштовувати ігрові ситуації і проводити вправи вдома, в дорозі або під час прогулянки. Навіть розкладаючи речі по місцях, дитина тренує свою пам’ять, волю і акуратність.
Для успішного навчання в школі і розвитку інтелектуальних здібностей дитини, важливо розвивати не один вид пам’яті, який найбільш яскраво виражений у дитини, а тренувати всі види пам’яті. Чим більше батьки приділяють уваги розвитку всіх видів пам’яті, уяви та уваги малюка, тим вище буде оцінюватися інтелектуальний потенціал їхньої дитини в майбутньому.
Більшість методик раннього розвитку дітей засновані на тренуванні уваги і пам’яті і включають різні види ігор та вправ для розвитку пам’яті. У дошкільному віці у дітей пам’ять носить мимовільний характер. Малюки запам’ятовують, граючи, в їх пам’яті осідає той матеріал, який включений в їх діяльність. Для дітей дошкільного віку вправи для розвитку пам’яті повинні проводитися у формі гри.
Не менш важливим є психологічний настрій під час занять. Ігри та вправи для розвитку пам’яті та уваги у дітей повинні викликати, перш за все, позитивні емоції. Чи не примушуйте дитини, потрібного ефекту від занять без настрою Ви все одно не отримаєте. Краще виберіть більш відповідний час для тренування пам’яті в інший день.

Ігри та вправи для розвитку пам’яті та уваги для дітей

«Море хвилюється раз…». Гра прекрасно тренує зорову пам’ять і уява дітей.
Ведучий вимовляє слова: «Море хвилюється раз, море хвилюється два, море хвилюється три, морська фігура замри!» При цьому діти завмирають, зображуючи уявні фігури, а ведучий відгадує, кого або що зобразив кожен учасник.
«Зарядка». Проводьте з дитиною фізичні вправи на копіювання і повторення рухів. Ці заняття розвивають зорову пам’ять, уяву і допомагають краще адаптуватися до інтелектуальних навантажень. Можна включати дитині дитячий канал зі спортивними іграми і програмами. Йому буде веселіше займатися в суспільстві ровесників по той бік екрану.
«Фотоапарат» —прекрасна вправа для розвитку пам’яті та уваги для дітей. Покажіть малюкові кольорову картинку із зображенням різних предметів. Нехай дитина подивиться на неї кілька секунд, потім закрийте картинку. Завдання маляти — описати зображення на зображенні якомога детальніше. Поступово ускладнюйте завдання, вибираючи більш складні зображення, одночасно збільшуйте час на запам’ятовування картинки до 30 секунд.
«Запам’ятовування цифр».Вправа для розвитку памятішкольніков. Вимовляєте вголос десять цифр (для цього дуже добре підійдуть номера мобільних телефонів), а дитина повинна повторити порядок цифр якомога точніше.
«Переказ».Підходить вправу для розвитку пам’яті, як для молодших школярів, так і малюків дитсадівського віку. Увімкніть дитині послухати казку у аудіозаписи. Після прослуховування поговоріть з ним. Дитина повинна зробити докладний переказ почутого твору. Постарайтеся витягти з його пам’яті не тільки загальний розвиток подій, але і якісь не дуже суттєві деталі.
«Слова».Заняття відмінно тренує і розвиває словесно-логічну пам’ять. Вимовте вголос ряд слів і попросіть дитину повторити те, що ви сказали. Спочатку можна вимовляти слова, пов’язані між собою за змістом, далі ускладнюйте завдання. Називайте не зв’язані між собою слова або слова, частина яких буде мати загальний зміст. Дитина повинна сама визначити, які слова підходять за змістом один до одного. Крім повторення попросіть малюка назвати пов’язані між собою слова. Наприклад: стакан, лампочка, тарілка, м’яч, папір, ложка, сковорода. Така додаткова тренування в даній вправі відмінно розвиває пам’ять, увагу, логіку і творчу уяву малюка.
«Озвучування мультфільмів». Вправа для розвитку пам’яті, творчого мислення та уваги у дітей. Увімкніть дитині фрагмент знайомого мультфільму без звуку, запропонувавши озвучити його самостійно. Уривок не повинен бути довгим, виберіть шматок завдовжки не більше 3 хвилин. Спочатку можна подивитися обраний мультфільм зі звуком. Після чого попросіть дитину докладно переказати зміст мультфільму. Важливо, щоб дитина навчилася точно цитувати персонажів мультика. Задавайте малюкові навідні запитання, акцентуйте увагу на деталях. Після переказу попередьте дитину, що зараз мультфільм буде без звуку і озвучувати героїв йому потрібно самому. Якщо у дитини не виходить, включите мультфільм зі звуком ще раз.
«Що змінилося».Розставте на столі кілька фігурок і попросіть дитину подивитися на них. Потім попросіть його відвернутися, і приберіть або замініть одну або кілька з них. Можна переставити іграшки місцями. Малюк повинен самостійно визначити, що змінилося на столі.

Вправи розвивають пам’ять молодших школярів

Розвиток дитини довгий і наполеглива процес. Однією з найбільш серйозних проблем є розвиток пам’яті дітей молодшого шкільного віку, які часто запам’ятовують новий матеріал хаотично, що абсолютно непродуктивно. У той же час шкільні програми ускладнюються і пам’ять з кожним роком отримує велике навантаження, з якою все складніше впорається. Причина цього криється в нераціональних способах запам’ятовування, яким їх вчасно не навчили.
Виправити таку прогалину буває дуже складно, тому, ми розповімо вам про адекватні методи тренування пам’яті дітей молодшого шкільного віку, які допоможуть в їх розвитку.

Особливості розвитку пам’яті у молодших школярів

Існує кілька факторів, що впливають на процес розвитку пам’яті у дітей молодшого шкільного віку. Всі вони залежать від людини, який тренує свою пам’ять. У випадку з дітьми, багато в чому вони залежать і від батьків.
Перш за все, це фактор бажання, який спонукає дізнаватися нове. Другим, не менш важливим є фактор усвідомлення. Для того, щоб запам’ятати той чи інший матеріал, дітям повинна бути зрозуміла мета, для чого він це робить. Третій фактор — яскраві враження. Подібно асоціаціям, яскраві враження допомагають дітям шкільного віку запам’ятати нову інформацію. Тому так важливо трансформувати складну інформацію в найбільш комфортний вид для свідомості дітей. Четвертий фактор — увага. Без нього запам’ятовування перетвориться в дуже складний процес. Важливо вчасно навчити дитину концентруватися на конкретному завданні або предмет.
Освоївши кілька цих факторів, дитина молодшого шкільного віку отримає основу для подальшого розвитку своєї пам’яті. Але розвиток пам’яті молодших школярів неможливо без систематичних тренувань.
Множинні дослідження доводять: невдале запам’ятовування матеріалу дітьми шкільного віку в основному є причиною, що не поставленої перед собою завдання — запам’ятати матеріал.

Вправи на розвиток пам’яті у школярів молодшого віку

Існує величезна кількість різних вправ, спрямованих на тренування пам’яті молодших школярів. Пропонуємо вам кілька з них.
Презентація: Розвиток пам’яті в дошкільному і шкільному віці
Вправа «Драбинка»
Ця вправа передбачає додаткові атрибути. Вам знадобиться п’ять різнокольорових карток. Розкладіть їх в ряд, попросіть, щоб дитина уважно на них подивився не більше десяти секунд і закрийте. Після цього попросіть його представити в своїй уяві, як лежали картки і перерахувати. Повторіть вправу кілька разів, змінюючи комбінації.
Вправа «Інопланетяни»
Перш ніж почати вправу на розвиток пам’яті дітей, підготуйте олівці, чистий аркуш паперу і малюнок. На ньому має бути зображено три інопланетянина. Важливо, щоб їх зображення були складені з геометричних фігур.
Розкажіть дитині історію, як в місто прилетіли інопланетяни. Акцентуйте увагу дитини на їх зовнішності, попросіть її уважно вивчити. На це вистачить півхвилини.
Тепер заберіть малюнок і змоделюймо ситуацію. Наприклад, скажіть, що скоро до вас в гості прийде третій інопланетянин і попросіть малюка уявити, як він виглядає. Дайте йому олівці і попросіть згадати, як він виглядав і намалювати його по пам’яті.
§ Використовуйте прості геометричні фігури
§ Не використовуйте більше трьох кольорів
§ Постарайтеся зробити основний малюнок простим, без дрібних деталей
Проаналізуйте як він впорався із завданням і запропонуйте йому спробувати знову. Просіть малювати не одного, а двох персонажів або зменшуйте час на запам’ятовування. Наполягайте на тому, щоб дитина, перед тим як почати малювати, візуалізував образ мислення.
Описуємо картинки
Для цієї вправи вам буде потрібно кілька простих картинок. Це можуть бути ілюстрації з книг або журналів. Зверніть увагу, що дитина не повинна бачити їх раніше.
Покажіть йому картинку і дайте 30 секунд на її вивчення. Заберіть її та попросіть розповісти в деталях, що на ній зображено. Важливо після кожного його розповіді показувати зображення і обговорювати, що він опустив Таким чином, він зрозуміє на що він не звертав уваги.
Перетворіть вправу в гру і дозвольте малюкові перевірити ваші здібності.
Знайомство з фігурами
Вам знадобиться шість зображень різних геометричних фігур. Врахуйте, всі вони повинні бути дуже схожими один на одного. Суть вправи полягає в тому, щоб дитина запам’ятовував деталі малюнка, а не його загальний вигляд.
Покажіть спочатку одну фігуру. Нехай вивчить її протягом десяти секунд. Заберіть картку і попросіть його закрити очі, подумки уявивши то, що він бачив. Поки він відновлює малюнок, розкладіть все шість карток і попросіть знайти ту фігуру, яку він намагався запам’ятати.
Складність цієї вправи можна постійно підвищувати, малюючи складніші фігури.
Всі ці вправи ефективні і спрямовані на поступовий розвиток пам’яті у дитини молодшого шкільного віку. Але, як і будь-яке тренування, ці заняття повинні бути систематичними. Тільки так ви зможете досягти бажаного результату.

ШАНОВНІ БАТЬКИ ПЕРШОКЛАСНИКІВ!

Сподіваємось, що наведені поради допоможуть Вашій дитині легко адаптуватися до навчання в 1 класі, а школа стане тим місцем, де вона буде прийнята і сприйнята такою, якою вона є з усіма своїми почуттями, думками, знаннями, проблемами та великими і малими подіями в шкільному житті.

/Files/images/7794fa592d97d0eeda21717fcb792330.jpg

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Як Ви думаєте, чому першокласникам не ставлять оцінки?
Перший рік навчання - період адаптації школяра до нового кола спілкування, до нового укладу життя, до збільшення фізичного та емоційного навантаження. Щоб у дитини не сформувався комплекс неповноцінності через низку невдач, протягом першого року навчання старанність першокласників і їх успішність оцінюється виключно у словесній формі без застосування 12-бальної системи.

Звикання до школи - тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другий половині потрібно більше часу. Від чого залежить тривалість адаптації? Перш за все, від того, чи була дитина психологічно готова до школи, а також від її стану здоров´я та рівня розвитку.
Батькам першокласників слід розуміти, що адаптація до школи - це процес багатоплановий, тобто в ньому задіяно як фізіологічні явища, так і соціально-психологічні. Що стосується фізіологічної адаптації, то медики відзначають, що більшість першокласників хворіє у вересні, деякі діти втрачають вагу в перші 2-3 місяці навчання, деякі скаржаться на втому, головний біль, стають примхливими.Це не дивно, оскільки на 5-6 річних малюків обрушується лавина завдань, що вимагають від них розумового і фізичного напруження. Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем.


Так батьки можуть допомогти своєму першокласнику


1. Пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях.
2. Продумати режим дня і суворо його дотримуватися.
3.Навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.).
4. Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам.
5.Пояснити, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку.
6. Розвивати комунікабельні здібності.
7.Підтримувати бажання вчитися.
8. Вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації.
9.Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.

Початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап у її житті, адже відбувається дуже багато змін.Це не тільки нові умови життя та діяльності, а й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки.

Змінюється соціальна позиція: був дитиною, тепер став школярем; змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов'язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права і обов'язки дитини, її зв'язки з навколишнім середовищем.Зі вступом до першого класу змінюється життя дитини: все підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.

Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-6 тижнів поступово підвищуються та стають стійкішими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність. Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садка адаптація до школи, до нових умов життя може мати різний перебіг.

Безумовно, першокласники, що відвідували дошкільні начальні заклади, значно легше адаптуються до школи, ніж ті діти, які перебували вдома, не звикли до тривалого перебування в дитячому колективі, певного сталого режиму. Починаючи з перших тижнів навчання у 1 класі, діти поступово віддаляються від батьків, хоча постійно відчувають потребу в підтримці та допомозі дорослої людини.

Перші 4 – 6 тижнів у школі для першокласників найважчі, тому батьки повинні допомогти своєму маленькому учневі адаптуватися до нових умов. Уранці будіть дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити усмішку на вашому обличчі та почути ваш лагідний голос. Не потрібно смикати дитину через дрібниці та підганяти її з самого ранку. Щоб не виникало поспіху, розрахуйте час, необхідний для того, щоб зібратися першокласнику до школи. Якщо він не встигає, наступного дня розбудіть його трішки раніше.

Бажано погодувати дитину сніданком, але, якщо чомусь вона не хоче їсти, примушувати не варто. Краще дайте сніданок з собою. Дорогою до школи не говоріть фраз на зразок: "Дивись, не бешкетуй!" чи "Щоб сьогодні не було поганих оцінок!". Краще побажайте дитині успіхів та підбадьорте її добрим словом. Зустрічаючи зі школи, не закидайте запитаннями: "Що ти сьогодні отримав?" або "Сьогодні без поганих оцінок?". Дайте дитині змогу розслабитися. Якщо ж вона хоче поділитися з вами чимось важливим, не відмахуйтесь від неї, вислухайте, адже це не забере багато часу. Якщо маленький школярик чимось засмучений, не допитуйтесь про причину. Можливо, він розповість пізніше, або обережно поцікавтеся через деякий час самі. Ніколи не торгуйтесь, говорячи: "Якщо зробиш гарно уроки, я дам тобі...". Дитина може неправильно зрозуміти мету навчання, вона подумає, що, навчаючись, робить вам послугу, за яку отримує винагороду.Прийшовши зі школи, дитина повинна пообідати та обов'язково відпочити. Не примушуйте її одразу сідати за уроки. На думку психологів, найкращий час для навчання – з 8 до12 години та з 16 до 18 години. Привчіть першокласника займатися саме в цей час. Пам'ятайте, що є періоди, протягом яких йому навчатися складніше: маленький школярик втомлюється, у нього знижується працездатність. Для першокласника це перші 4-6 тижнів навчання, кінець першого семестру, перший тиждень після зимових канікул та середина другого семестру. Присвячуйте своїй дитині хоча б півгодини в день, щоб вона відчувала, що ви її любите та цінуєте. Не забувайте, що першокласники – це ще маленькі діти, які люблять погратися, послухати казку чи колискову на ніч, або щоб їх просто потримали на руках. Все це допоможе їм зняти напруження, почуватися спокійно та впевнено.

Розумову зрілість дітей шестилітнього віку характеризує нормальний інтелект і застосування його в школі: дитина протягом уроку може сидіти спокійно, підкорятися правилам, що панують у дитячому колективі, успішно соціально адаптуватися у школі, подолавши та звикнувши до нових форм людських стосунків. Дитина в початкових класах має бути наполегливою. Батькам варто заохочувати її прагнути успіху, непомітно й ненав'язливо допомагаючи. У міру свого розвитку та зрілості діти привчаються логічно мислити, звикають глибоко розуміти тему, знаходити її роз'яснення, привчаються критично осмислювати прочитане чи побачене. Протягом цього періоду батьки мають утримуватися від авторитарного ставлення до дитини, а їхні стосунки будуватися на діалогах – як рівний з рівним.

Дитині шкільного віку, починаючи з 1 класу,необхідно забезпечити робоче місце чи кімнату. Аби школяр працював зосереджено, не треба відкривати його від занять для якоїсь хатньої справи, варто прибрати відволікаючі фактори (телевізор, комп'ютер). У кімнаті, де дитина готує уроки, робоча лампа повинна мати потужність 100 вт і стояти ліворуч. Не можна використовувати неонові лампи. Телевізор дуже стомлює зір, тому батьки мають стежити, аби їхня дитина дивилася його на відстані 2-3 метрів, а у вихідні не проводила увесь день перед екраном, а переглядала тільки найцікавіші дитячі передачі. Батьки мають закріпляти й удосконалювати у шестилітньої дитини елементарні гігієнічні навички, які вона одержала за шість років свого життя. Вони повинні стежити, щоб шкільний одяг після школи був ретельно складений чи розвішений, черевики або туфлі почищені, комірець та манжети сорочки – чисті.

Дітей шестилітнього віку необхідно привчати самостійно щовечора митись у ванні або під душем теплою водою з милом. Не кожна дитина, котра досягла шкільного віку. Вміє правильно сидіти чи лежати, а це призводить до неправильного формування скелета. Тому на ліжко необхідно класти твердий матрац без м'яких та важких подушок.

Дитину треба вчити правильно сидіти за столом чи партою. Підручники та зошити носити в ранці за спиною, щоб запобігти розвитку сколіозу.
Успішність шестилітньої дитини у школі не завжди відповідає ступеню її обдарованості. Одні діти мислять повільніше й "гальмуються", якщо вчитель дуже наполегливий, а деякі не завжди вміють висловлювати власну думку, навіть якщо вона правильна. У цьому віці діти бувають непосидючі, мрійливі, а бувають і ліниві.

Важливо, щоб батьки, особливо на першому році навчання дитини, підтримували постійний зв'язок зі школою. Аби знати, як проявляє себе дитина, які в неї проблеми. Неправі ті батьки, які змушують дітей після уроків у школі годинами займатися музикою, шахами, або чимось іншим у чотирьох стінах без свіжого повітря. Діти-відмінники з блідним обличчям та слабким здоров'ям навряд чи будуть щасливими в житті. Лікарі, батьки, вчителі зазначають, що діти підростають або влітку, або після канікул, проведених у горах навіть узимку. Сонце, повітря, вода, ультрафіолетові промені відіграють неабияку роль у фізичному розвитку дитини.

Кiлькiсть переглядiв: 4565

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.